Історія створення статистики

Мельніченко Яна

В статті розглядаються питання створення статистики як науки, її актуальність та форми і методи досліджень статистичних даних.

В другій половині ХУІІ сторіччя почали з'являтись праці, які мали на меті підкорити збирання та обробку числових даних певним теоретичним основам. Сформувалась галузь знань, яка доповнювала певну політичну основу і мала назву “державоведення”. Один із засновників цієї науки професор Геттингенського університету Г.Ахенваль запропонував використовувати термін “статистика”.

У ХІХ ст. багато країн Європи (Франція, Прусія, Бельгія,Англія) утворили спеціальні установи, які займались збиранням та опрацюванням статистичних даних. Почали регулярно проводитись переписи населення та інші статистичні дослідження. В 1885 р. був створений постійний міжнародний статистичний орган – Міжнародний статистичний інститут. Діяльність у галузі практичної статистики зумовила необхідність розробки її методологічний та наукових засад. В працях П.Лапласа, К.Гаусса, А.Лежандра, П.Чебишева та ін. розроблені теоретичні питання теорії ймовірностей стосовно статистичних досліджень, також почались пошуки філософських основ статистики. Так, у працях А.Кетле з допомогою статистичних методів робилась спроба дослідити закони розвитку людства (суспільства). В цих працях, передусім “Соціальна фізика”, зроблено спробу сформувати основні методологічні положення статистики.

 У наукових колах продовжується дискусія про значення закону великих чисел в статистиці, застосування кореляційного аналізу в статистиці, значно була розвинута теорія індексів, а також проблеми статистики галузей матері­ального виробництва.

 -статистика потрібна багатьом наукам, які вивчали суспільство;

– широкому розвитку первинного обліку, накопиченню масових описо­вих даних в галузі суспільних явищ, які можна застосовувати для статистич­ного узагальнення;

– змінам людського пізнання, формуванню нових уявлень про державу та суспільство;

– наявності верств суспільства, для яких такі знання сприяли по­силенню їх влади і ефективності системи державного управління;



– розвитку фундаментальних наук (в першу чергу філософії, математи­ки, права), які дозволили усвідомити суспільству необхідність статистики, як знаряддя соціального пізнання і ефективного керування розвитком суспіль­них процесів.


Заключний етап емпіричного соціологічного дослідження передбачає обробку , аналіз та інтерпретацію даних, отримання емпірично обгрунтованих узагальнень, висновків і рекомендацій.

Обробка даних включає в себе наступні компоненти: 1) Редагування і кодування інформації. Основне призначення цього кроку полягає в уніфікації та формалізації тієї інформації, яка була отримана в ході дослідження. 2) Створення змінних. Зібрана на підставі анкет інформація часом прямо відповідає на ті питання, які необхідно вирішити в дослідженні. Оскільки питання отримали форму індикаторів в процесі операціоналізації. Зараз же необхідно провести зворотну процедуру, тобто перевести дані в форму, яка б відповідала на питання дослідження. 3) Статистичний аналіз. Цей крок є ключовим у процесі аналізу соціологічних даних. У ході статистичного аналізу виявляються деякі статистичні закономірності і залежності, які дозволяють соціологу зробити певні узагальнення і висновки. Для проведення статистичного аналізу соціологи використовують велику кількість різних математичних методів, що дозволяють повно і всебічно аналізувати зібрану інформацію. У сучасній соціології для цієї мети активно застосовуються ЕОМ, доповнені програмами математико-статистичної обробки.

Як окрема наукова дисципліна математична статистика визначилася в другій половині XIX сторіччя. До цього часу значні успіхи вже були досягнуті в теорії ймовірностей, яка дала теоретичну основу для математичної статистики. Поштовхом до її розвитку були експериментальні дослідження в галузі наук про природу.

Як самостійна наукова дисципліна математична статистка є складовим елементом статистичної науки взагалі, її специфічним методом дослідження. Відповідаючи на питання різних наук, математична статистика сформувалася в найбагатший арсенал математико-статистичних прийомів обробки емпіричних даних. При цьому гармонічно поєднуються її наукова методологія, інтерпретація явищ на основі філософії і специфічні методи статистичної науки.

Сучасні наукові дослідження характеризуються розвитком і взаємопроникненням різних наук. Математична статистика виступає як наукова дисципліна, що передбачає свій метод по відношенню до спеціальних наук. Але не слід ототожнювати поняття "статистичні методи" і "математико-статистичні методи". Під останніми розуміють методи, які безпосередньо пов'язані з імовірнісною оцінкою результатів статистичного спостереження, що передбачають визначення величини математичної імовірності. Іншими словами, якщо мова йде не про описуючі функції статистики, то в усякому статистичному висновку визначальним початком є теорія ймовірностей. Математична статистика з її імовірнісною методологією створює (породжує) навіть деякі галузі теоретичних знань, відокремлені від певних наук. Наприклад, у фізиці та механіці (там, де мова йде про кількісне вивчення речовини) математична статистика інколи виявляється єдиним інструментом пізнання. У вивченні суспільних явищ вона створює математичний апарат соціально-економічної статистики, яка лише при його наявності здатна проникнути у специфічну природу досліджуваних явищ і процесів.

Статистика дуже цікава наука, вона застосовується в різних  науках та у житті. Наочне зображення стаистичних результатів, дає можливість проаналізувати питання, що досліджуються. На екранах телебачення та в мережі інтернет діаграми статистичних даних дуже поширені і зацікавлюють своєю багатогранністю. Як будувати діаграми, допоможе відеоролик, який можна переглянути у статті блогу